Малин Інформ

21 грудня. Цей день в історії

21 грудня. Цей день в історії

День зимового сонцестояння в Північній півкулі. Найкоротший день і найдовша ніч року.

У Туркменістані – день пам’яті першого президента Туркменістану Сапармурата Ніязова (1940-2006).

Події дня:

120 років тому (1894) введена в дію каналізаційна мережа м. Києва (почали будувати в квітні 1893 року). Належала спочатку приватній компанії – «Київському товариству каналізації».

65 років тому (1949) в Києві розпочався перший чемпіонат СРСР з художньої гімнастики. Першою чемпіонкою стала Л. Денисова.

Ювілеї дня:

375 років від дня народження Жана Расіна (1639-1699), французького драматурга, поета, представника класицизму. Один із «великої трійці» драматургів Франції ХVІІ ст., поряд з Корнелем і Мольєром. Автор трагедій «Андромаха», «Британік», «Мітрідат», «Федра», в центрі яких – конфлікт між людською гідністю, моральним обов’язком і деспотичною владою, егоїстичними пристрастями; комедії «Сутяги» – сатири на французький суд.

210 років від дня народження Бенджаміна Дізраелі (1804-1881), графа Біконсфілда, англійського державного діяча, прем’єр-міністра Великобританії (1868, 1874-1880), лідера Консервативної партії, письменника.

140 років тому народився Тадеуш Бой-Желенський (1874-1941), польський критик, перекладач і публіцист. Широко відомий як автор перекладів французької класики (Рабле, Мольєра, Руссо, Стендаля, Бальзака та ін. – всього близько 100 томів), а також своїми есе «Консісторські дівиці», «Пекло жінок» та ін. У 1939–1941 роках був професором Львівського університету та членом редколегії планованого перед війною п’ятитомного видання творів І. Франка польською мовою. Розстріляний гітлерівцями під час окупації у Львові.

140 років тому народився Самуїл Олександрович Столерман (1874-1949), відомий український диригент, народний артист УРСР. У 1927–1944 роках – головний диригент Одеського, 1944–1949 – Київського театрів опери та балету. Диригував операми «Розлом» В. Фемеліді (1929), «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Алмаст» О. Спендіарова (обидві – 1930), «Яблуневий полон» О. Чишка (1931), «Трагедійна ніч» К. Данькевича (1935), всі – перше виконання (в Одесі).

135 років від дня народження Йосифа Віссаріоновича Сталіна (Джугашвілі) (1879-1953), комуністичного лідер СРСР, з 1922 року - генерального секретаря ЦК більшовицької партії.

125 років від дня народження Стефана Андрійовича Таранушенка (1889-1976), українського мистецтвознавця і музеєзнавця, дослідника дерев’яної архітектури України, іконопису і малярства. Народився в Лебедині (Харківщина) і саме в Лебедині вперше побачив храм св. Миколая, який потім досліджував і написав про нього монографію, де згадував, що церква «викликала у мене якісь неясні поривання, нез’ясовану схвильованість». Основною темою мистецтвознавця, вивченню якої він віддав 50 років життя, була дерев’яна монументальна архітектура Лівобережжя. На кожну пам’ятку, яку вивчали, треба було складати комплект креслень, фотографій, робити нотатки і виписки з рукописних та друкованих джерел. Таку максимальну документацію Стефан Таранушенко підготував більш ніж на 60 храмів, найцікавіших з мистецького боку (його дослідження і описи – це майже все, що від них залишилося після страшних 30-40 рр.). Він одним із перших дав аналіз народної писанки; вивчав і професійне мистецтво. У жовтні 1933 року був безпідставно репресований (у камері сидів разом з Остапом Вишнею, актором «Березоля» Йосипом Гірняком та істориком-академістом Матвієм Яворським). Трійка ОДПУ УРСР засудила вченого до п’яти років виправно-трудових робіт. Після звільнення продовжував займатися науковою діяльністю. Крім монографії «Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України» (над якою вчений працював з 1916 до 1968 року) видав «Житло старої Слобожанщини», «Український килим».

120 років від дня народження Василя Степановича Деркача (1894-1973), українського мікробіолога, члена-кореспондента АМН СРСР, заслуженого діяча науки УРСР. Автор праць з питань хіміобіотерапії інфекційних хвороб, злоякісних пухлин тощо.

190 років від дня народження Ігоря Миколайовича Хуторянського (1924-1987), українського композитора і педагога. Учень Левка Ревуцького. Автор симфоній («Поема», «Прелюдія», «Увертюра»), творів для фортепіано («Колискова», «30 маленьких канонів»), для фортепіано і духових інструментів.

80 років від дня народження Рафаеля Зіннуровича Масаутова (1934), українського графіка, заслуженого художника УРСР.

Роковини смерті:

465 років з дня смерті Маргарити Наваррської (1492-1549), королеви Наварри (з 1543), письменниці, однієї з головних постатей раннього французького Відродження. Сестра французького короля Франціска І. Її двір був осередком культурного життя Франції першої половини ХVІ ст. Уславилась збіркою новел «Гептамерон» (опублікована у 1558 році під назвою «Історія про щасливих коханців» з купюрами), де оповідаються різноманітні любовні історії на кшталт «Декамерона»  Дж. Боккаччо. Їй також належать збірки віршів «Зерцало грішної душі» і «Перлини принцес», п’єси в дусі мораліте.

260 років з дня смерті Йоасафа Горленка (світське ім’я – Яким Андрійович; 1705-1754), видатного українського освітнього і церковного діяча, письменника. Походив з відомого українського козацького роду Горленків. Був сином прилуцького полковника Андрія Дмитровича Горленка (його дід по батькові також був прилуцьким полковником), а його мати – Марія Данилівна – була дочкою гетьмана Данила Апостола. Дядько Григорія Квітки-Основ’яненка (він написав біографію Йоасафа). Закінчив Київську академію, деякий час викладав у ній. Був ігуменом, згодом архімандритом Мгарського монастиря (біля Лубен), намісником Троїце-Сергієвої лаври. У 1748 році призначений єпископом бєлгородським і обоянським. На той час Бєлгородська єпархія була однією з найбільших єпархій Російської імперії. Слабке здоров’я Горленка було підважене аскетичними вправами: зокрема, під час посту він зовсім не вживав гарячої їжі. Не маючи ще й п’ятдесяти років, він смертельно захворів. Незадовго до своєї смерті, він вирушив до Чернігівщини, в рідне місто Прилуки, щоб побачити батьків. У середині вересня 1754 року відправився назад у Бєлгород. Але, зупинившись у селі Грайворон (село на Східній Слобожанщині; з 1918 року належить Росії, має статус міста), де була його архієрейська вотчина, тяжко захворів і, провівши більше двох місяців на одрі хвороби, 10 грудня 1754 року о 5-й годині пополудні, преставився на 49 році життя.  Поховали єпископа в лютому в м. Бєлгород. Святитель залишив по собі світлу пам’ять. Він дбав про розвиток освіти, виступав проти латинізації шкіл в Україні. Автор слів, послань і подорожніх нотаток. У творах уникав характерного для того часу вихваляння можновладців. Канонізований російською православною церквою в 1911 році. Пам’ять вшановується 10 (23) грудня та 4 вересня. В 2012 році в Прилуках встановлено пам’ятник святителю.

80 років з дня смерті Цезаря (Сезара) Ру (1857-1934), видатного швейцарського хірурга. Вперше в світі виконав операцію зі створення штучного стравоходу з тонкої кишки (1906). Він застосував пневмотомію термокаутером при легеневих кавернах, це було перше хірургічне лікування туберкульозу легенів (1892). Ним запропонована торакопластика при туберкульозі легенів (1919, 1928). 

Читайте також:

Коментарі

Активний Малинчанин

Ініціативи

Загрузка...