Малин Інформ

Як малинські Миколайчики дітям радість дарували

19 і 20 грудня волонтери БО «БФ «Волонтер 2015», активісти «Національний корпус Малин», викладачі й вихованці ЦДЮТ та Малинського профліцею, представники МРБО «Захист дітей Чорнобиля» з подарунками й святковою програмою, в рамках акції «Подаруй дитині радість у День святого Миколая!» відвідали вихованців Потіївської і Вишевицької шкіл-інтернатів.

З чого все починалося

Кожен в дитинстві мріяв про казку. А особливо у ніч на святого Миколая. Коли було важко заснути, бо хотілось побачити, застати отого бородатого діда на санях із мішечком подарунків. Хоча водночас старались швидше заснути, щоби наступив вже ранок і під подушкою дивом опинились бажані подарунки — смачненькі цукерочки, а інколи щось таке неочікувано приємне… Ммм…

На жаль, зараз, в старшому віці, такої віри у диво, казку вже немає. Але є змога подарувати таке чудо іншим. Як на мене, даруючи — приймаєш ще більший дар. І ця дарована чарівна історія, яку ви створюєте комусь, стає і вашою казкою.

Почалося усе три роки тому, коли ми з волонтером Ольгою Єсипчук загорілися ідеєю написати таку казку і створити диво для дітей, які чи не найбільше його чекають і заслуговують, а водночас і для себе. Саме тоді, заручившись підтримкою друзів і небайдужих малинчан, було створено Благодійну організацію «Благодійний фонд «Волонтер 2015» і започатковано проект «Подаруй дитині радість у День святого Миколая!». Дітки з інтернату так обділені любов’ю, опікою, турботою за них, їм так бракує інколи лише когось обійняти, з кимось поговорити, відчути, що вони потрібні і їх люблять. Отож, вирішили ми, хоча б у найсвітліше свято в році, свято добра, любові і дарунків, маємо змогу сказати дітям, що ми з ними, що вони нам цікаві, що ми пам’ятаємо про них і хочемо донести хоч крихту тепла, любові, добра й радості.

Щороку ми отримували понад двісті листів від вихованців Потіївської і Вишевицької шкіл-інтернатів. Там, зокрема, виховуються дітки з розумовими чи фізичними вадами, більшість із яких не пишуть листів самостійно (це роблять за них вихователі або друзі-однокласники). Але всі вони не залишаються без солодощів, фруктів, засобів гігієни та іменних подарунків.

«Приставку ми не купимо, але на ролики й ляльку, що розмовляє й ходить, точно назбираємо», — говорить, передивляючись купку листів, приватний підприємець, активіст Михайло Примаченко.

Поруч літня жінка просить вказати, де поставити пакети з речами й іграшками, і простягає ще 100 гривень у скриньку — на солодощі дітям.

«Ще скажіть, як Вас звати і де проживаєте?» — питається волонтер.

«А нащо це записувати? Я просто», — відповідає пані й прямує до виходу.

Так в офісі «Волонтер 2015» люди в рамках акції «Подаруй дитині радість у День святого Миколая!» 2017 року допомагали Чудотворцю з подарунками й солодощами вкотре прийти до вихованців інтернатів, котрі за роки існування проекту, стали для нас друзями.

Ближче до свята доволі простора офісна кімната до стелі була заповнена різноколірними пакунками — ретельно упакованими і розкладеними іменними подарунками, а також пакетами з одягом, іграшками, книгами й іншими різноманітними речами, які зібрали для дітей небайдужі люди. І це лише частина усіх подарунків цим дітям від благодійників.

Миколай існує. Про його справу нагадує сніг

Від оголошення початку акції до чарівної ночі було до двох місяців. Протягом цього часу людям розповідали про цю важливу справу, запрошували їх до благодійності.

«Але найбільше нагадує про «миколайську» справу перший сніг. Він ніби дзвіночок — скоро Новий рік. Жодного року не було, щоб залишалися листи», — розповідають волонтери.

Святий, вірять у «Волонтер 2015», справді існує.

«Для мене це незбагнений подив, яким чудодійним способом Миколай зводить усіх нужденних і тих, хто може їм допомогти», — розмірковує моя колега-волонтер. — Ми думаємо, що це такий великий пазл, який саме тут утворює цілісну картину. Хтось приносить певний одяг, а виявляється, що саме такого розміру і сезону треба річ. Це дуже цікава система, коли всі деталі поєднуються і набирають дуже гармонійного вигляду».

Бажанням дітей може стати одяг, взуття чи сучасні ґаджети. Часом у листах просять принести зубну пасту, щітку, мило чи шкарпетки. Цьогорік же дуже багато дітей хотіли машинки на пульті, хтось — ляльку, книжку, м’яч, дехто замовляв МР3-плеєр, колонку чи навіть повербанк. Але найчастіше мріяли про солодощі, мир в Україні, просили в святого здоров’я для себе та друзів.

Кожного, хто приходить до нас, вибирає листа, напевно, саме це зачіпає. Людина бачить, що це не просто список побажань з вимогою, а викладені мрії. Нерідко під час прочитання листів розчулюються. Хтось згадує власне дитинство.

Був випадок, коли чоловік знайшов листа — хлопчина хотів вертоліт на пульту. І благодійник йому того гелікоптера таки купив, бо згадав, що у дитинстві мав таку ж мрію. Але тоді не було Миколая, який міг би її виконати…

Разом творимо справжній ланцюжок добра

Люди не просто виконують побажання дітей із сиротинців. Деякі приводять своїх дітей, аби ті навчилися цінувати, що мають. Сім’ї беруть написане прохання, разом із малечею купують подарунки, запаковують, а іноді зголошуються приїхати на свято.

«У такий спосіб батьки впливають на дітей, дають зрозуміти — навіть якщо у тебе скромний достаток, можеш подітися тим невеликим скарбом, що маєш, — діляться волонтери. — Поїхати в інтернат і подивитися, як діти реагують на подарунки, треба обов’язково, бо в українській мові точно забракне слів, щоб описати це. По-різному буває: хтось від радості завмирає і не може вимовити ні слова. У когось — великі очі. А ще це очікування, чи буде мені подарунок, чи ні…»

В один день неможливо побувати одразу в обох інтернатних закладах. Тому цього року малинські Миколайчики навідувалися до дітей 19 і 20 грудня.

У день свята ми запланували візит у Потіївську школу-інтернат. Правда, в ці плани втрутилася справжня зима, яка замела сніжком майже всі автошляхи, через що не змогли поїхати з нами вихованці ЦДЮТ, які мали провести дітям майстер-класи й показати виставу. А вже на під’їзді до інтернату, автомобіль, у якому їхало декілька волонтерів, через слизоту на дорозі, з’їхав у кювет, відтак довелось викликати рятувальників. На щастя все оминулося й всі ми благополучно добралися до Потіївки, адже там 116 дітей чекали на Святого Миколая та подарунки.

«Ці очі», — думаєш.

— Ви знаєте, хто це приїхав?

— Миколай.

— А звідки?

— З Малина. Ми вас пам’ятаємо, ви минулого року в нас були!

— Що ви писали в листах?

— Я ляльку з коляскою просила.

— А я машинку на пульті… Пульт із кнопками?

— Так.

— О, як я й хотів. Дякую!

Особливі діти теж підготували для нас особливе свято. Маленькі сніжинки, янголятка, зайчики, білочки й інші лісові звірята жваво розповідали гостям вірші про Чудотворця й співали веселі святкові пісні. Дівчинка у білій сукенці й хлопчик-джентльмен — обоє прикуті до інвалідних візків — виконали неймовірний танець, який нікого в залі не залишив байдужим. Хвилю аплодисментів викликав і танцювальний фешмоб від малечі.

В свою чергу танцями й піснями порадували дітей вихованці Малинського профліцею. Після — довгоочікувані подарунки від Миколайчиків із рук Миколая, яким виступив гуртківець ЦДЮТ Лука.

Сивий бородань у свиті та сучасних черевиках по черзі зачитує імена. Не всі вірять, що кличуть їх — виштовхують однокласники.

«Ваня, йди!», «Вставай!»

І коли Миколай та його помічники роздавали дітям іменні пакунки, вони просто обіймали їх зі словами: «Невже це мені?».

«Все нове! Клас! А навушники є?» — діти розносять та тягнуть по землі подарунки у класи. Важчі пакунки допомагають понести старші й дорослі.

Вихователі зупиняють, чи нічого не забули.

«Дякуємо! Дякуємо! Дякуємо!»…

Наступного дня, 20 грудня, у Вишевичах, поки волонтери зносили під ялинку подарунки й пакунки з речами, солодощами й фруктами, вихованці ЦДЮТ, профліцею і представники БФ «Захист дітей Чорнобиля» провели майстер-класи. Розділися по різних кімнатах: в одній діти шили янголиків і робили паперові ялинки, ляльки-мотанки, в другій — створювали прикраси й іграшки з бісеру чи солом’яного дідуха-оберега, в третій — радо підставляли обличчя й руки, аби художник нанесла аква-грим і на тих враз з’являлися намальовані окуляри, вуса якогось звіряти, маски улюблених мультгероїв. А потім малеча перебігала з класу в клас, аби спробувати себе в усьому.

Далі традиційна святкова програма і, звісно ж, довгоочікуване вручення подарунків. Наприкінці звучали побажання дітям веселих свят від благодійників, а також слова вдячності ним від вихователів і вихованців.

І все: діти уже в класах — розпаковують. Заходимо по черзі у кожен клас. Просять, доки не бачать вихователі, допомогти відкрити цукерки чи вставити батарейку в іграшку. Уже годують ляльок та обмінюються машинками, вмикають музику в подарованій колонці й грають у бадмінтон. А ще смакують капкейками, які для кожній дитині з Вишевицького закладу спекла кондитер Марина Самолюк.

Хто допомагав святому Миколаю прийти до особливих дітей

Так, цьогорік малинські Миколайчики вкотре впоралися із завданням. Усі діти отримали бажане. Дехто навіть більше — ми ж бо не завжди перевіряли, що у ретельно й гарно спакованих коробочках і пакунках.

Тож дякуємо всім, хто допомагав Чудотворцю прийти до вихованців шкіл-інтернатів. Найперше, за виконання листів і здійснення дитячих мрій, — кожному помічникові Миколая, чиї імена та фото є у попередніх статтях про хід акції.

Окрема подяка за спонсорську підтримку, закупівлю подарунків та безпосередню участь в акції приватному підприємцеві Михайлу Примаченку, за спонсорство й транспортну допомогу — директору Максиму Мельнику, всьому колективу Малинської філії компанії «Зубастик», водієві Олександру.

За фінансову допомогу — директору Володимиру Антонюку та всьому трудовому колективу ДП «Малинський лісгосп АПК» (до речі, саме вони були першими благодійниками, які відгукнулися на заклик взяти участь в акції три роки тому й залишаються ними донині), директору Олегу Дзюбенку та всьому трудовому колективу ДП «Малинське ЛГ», директору автошколи «Лідер Драйв» Олександру Амерханяну, підприємцю Олександру Линнику з «Л-Транс», директору П(ПО)СП «Малинівське» Сергію Кучинському, екс-голові РДА Юрію Рудченку, Малинській районній федерації футболу, підприємцеві Ігорю Загоровському та всім-всім, хто кидав посильну для кожного суму в благодійну скриньку за весь час проведення акції.

Безмежно вдячні норвезькій діаспорі та особисто землячці Олені Ахельсон — за передані із суворої північної країни, але спаковані з особливою теплотою й любов’ю одяг, взуття, іграшки, ґаджети, набори для творчості діткам.

Велика вдячність колективу працівників Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, котрі взялися виконати одразу 28 листів від вихованців Вишевицього інтернату (серед яких два колективних листа від учнів 7 і 9 класів — тюнер й ігрова приставка), також самі привезли до інтернату подарунки й фрукти дітям, і побували на святі у Вишевичах — зокрема, Тетяна Шиман і Вероніка Піддубна.

За організацію збору допомоги та підготовку святкової програми для вихованців інтернатів — начальнику міськво Миколі Шеренку, лідерам шкільного самоврядування, учнівським і педагогічним колективам ЗНВК №1, ЗОШ №№2,3,4,5 і Гранітнянській ЗОШ, організатору-педагогу ДНЗ «Ромашка» Тетяні Горшкальовій, директору Малинського ЦДЮТ Аллі Буділовській, викладачеві Вадиму Зіневичу, керівникам гуртків і вихованцям, заступнику директора з виховної роботи МПЛ Ларисі Костюченко, викладачеві Тетяні Козакевич і учням профліцею, голові МРБО «Захист дітей Чорнобиля» Людмилі Штуль.

А також колективу продавців магазину «Іграшки», підприємцю Роману Прокопенку, фотографу Олександру Нестеренку, кондитеру Марині Самолюк, районній раді.

І, звісно ж, вдячні друзям — активістам «Національний корпус Малин» (Андрію Борисенку, Андрію Михайленку, Наталії Лавренюк, Олександру Терещенку) та «Національний корпус Житомир» (Олегу Чечевиці й Андрію Блощінському), Віталію Кіндракевичу за інформаційну підтримку, Олегу Шило, Миколі Ніколаєвському, Олександру Ничипоренку, колегам-волонтерам Ользі Єсипчук, Ларисі Грабарчук, Тетяні Левковій, Олегу Степанчуку, а також настоятелю Свято-Покровського храму УПЦ КП отцеві Василію.

Поява малинських Миколайчиків у Потіївці та Вишевичах, безперечно, стала однією з найяскравіших подій. Ми тішимося з того, що знайшли стільки справжніх друзів і небайдужих людей і щиро дякуємо всім помічникам, котрі відгукнулися на заклик про акцію, бажаємо вам міцного здоров’я натхнення на нові звершення! Акція завершилася, подарувавши всім багато емоцій, яскравих вражень і теплих спогадів про чудове свято. Однак на цьому наша волонтерська місія не закінчується. Маємо багато планів і проектів, які, завдяки такій міцній підтримці помічників і небайдужих благодійників, реалізовуватимемо в найближчому майбутньому. Дякуємо всім! Із Новим роком, друзі!

Більше фото й відео з поїздок малинських Миколайчиків у Потіївську та Вишевицьку школи-інтернати — на сторінці акції у Facebook.

Усі статті про хід акції «Подаруй дитині радість у День святого Миколая!» — на сайті «Малин Інформ» в рубриці «Волонтер 2015».

З повагою, голова фонду Олексій Семенів та вся команда БО БФ «Волонтер 2015».

Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.

Читайте також:

Коментарі

Активний Малинчанин

Ініціативи

Загрузка...